Дози радіоактивного випромінювання

Поглинута доза йонізуючого випромінювання

Радіоактивні 𝛂-, 𝛃-, 𝛄-випромінювання чинять значний вплив на живі організми. Потрапляючи в ту чи іншу речовину, радіоактивне випромінювання передає їй енергію. У результаті поглинання цієї енергії деякі атоми і молекули речовини йонізуються, унаслідок чого змінюється їхня хімічна активність. Життєдіяльність будь-якого організму забезпечується хімічними реакціями, що відбуваються в його клітинах, тому радіоактивне опромінення призводить до порушень функцій майже всіх органів.

Чим більшою є поглинута речовиною енергія випромінювання, тим більший вплив цього випромінювання на речовину.

Поглинута доза йонізуючого випромінювання — це фізична величина, яка чисельно дорівнює енергії йонізуючого випромінювання, поглинутій речовиною одиничної маси.

На практиці часто використовують одиницю поглинутої дози — рад.

Потужність дози йонізуючого випромінювання.

Зрозуміло, що доза йонізуючого випромінювання залежить від часу опромінення: чим більший час опромінення, тим більшою є доза випромінювання. Фізики кажуть, що доза випромінювання накопичується з часом.

Відношення дози йонізуючого випромінювання до часу опромінення - називають потужністю дози йонізуючого випромінювання.

- одиниця потужності поглинутої дози йонізуючого випромінювання — грей на секунду;

- одиниця потужності експозиційної дози йонізуючого випромінювання — рентген на секунду;

- одиниця потужності еквівалентної дози йонізуючого випромінювання — зиверт на секунду.

Радіаційний фон

Радіаційний фон Землі складається з кількох компонентні. Це космічне випрмінювання; випроміннювання природних радіонуклідів, які містяться у земній корі, повітрі та інших об'єктах зовнішнього середовища; випромінювання штучних радіоактивних Ізотопів.

Випромінювання природних радіонуклідів та космічне випромінювання створюють природниий радіаційний фон.

Поріг безпечності!

Життя на Землі виникло і розвивається в умовах постійної дії радіації. Тому, скоріш за все, природний радіаційний фон не може суттєво впливати на життя та здоров'я людини. Сучасні дослідження в галузі радіобіології довели, що при дозах, які відповідають природному радіаційному фону 1-2 мЗв на рік, дія радіації безпечна для людини. Але навіть невелике підвищення рівня радіації може визвати генетичні дефекти, які, можливо, виявляться у дітей та онуків людини, що була опромінена. При великих дозах радіація спричиняє серйозне ураження тканин.

Наприклад, отримана протягом кількох годин поглинута доза йоні-зуючого опромінення 1 Зв викликає небезпечні зміни в крові, а доза 3-5 Зв у 50% випадків спричиняє смерть.

Учені вважають, що рівень природного радіаційного фону
має бути не вищим за 25 мкР/год.
Якщо він нижчий за цю величину — чудово, якщо ж вищий — треба бити на сполох.